Чи можна отримати статус УКР у Польщі після тимчасового захисту в іншій країні?

Статья доступна на російською

Європейська Директива, що запроваджує режим тимчасового захисту в Євросоюзі, встановлює, що українець, який набув статусу в одній державі ЄС, може відмовитися від нього та отримати аналогічний статус в іншій країні ЄС.

Однак деякі іноземці, які бажають скористатися цим правом на території Польщі, одержують відмову. У чому причина складнощів отримання статусу УКР після аналогічного статусу в іншій країні ЄС і які є шляхи для вирішення цієї проблеми читайте у матеріалі «Польського консультанта».

Скрыть содержание

• Суть проблеми
• Що кажуть закони?
• Що кажуть юристи?
• Що каже Директива ЄС?
• Що кажуть польські чиновники?
• Що робити, якщо Статус УКР не надають?

Суть проблеми

Ця тема складна, заплутана і неоднозначна. Тому там, де це можливо, максимально спрощуватимемо для наочності. Розглянемо приклад.

Власне, у цьому вся суть проблеми – чому не надано захисту, чи це законно і чи є спосіб вирішити питання.

Що кажуть закони?

Основним для українських біженців (осіб із тимчасовим захистом) у Польщі є Ustawa o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. Для простоти розуміння називатимемо просто Спецзакон.

Цей Спецзакон неодноразово змінювався, у тому числі і на початку 2023 року, коли набула чинності Ustawa o zmianie ustawy o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego panstwa oraz niektórych innych ustaw. Цей нормативно-правовий акт для спрощення називатимемо Законом про зміни.

Отже, після ухвалення Закону про зміни:

1. У art.2, ust.3, pkt.2, lit.b , у якій перераховуються випадки, коли не можна набути статусу УКР, з’явився новий p.3, що вказує на заборону надавати статус УКР іноземцям, які вже мають тимчасовий захист в іншій країні ЄС.
2. У Законі про зміни є й art.23, яка встановлює, що ті, хто на момент набрання чинності Закону про зміни мають захист в іншій країні ЄС, втрачають право на статус УКР у Польщі.

Тут і починаються перші плутанини. Якщо з першим випадком усе зрозуміло – не можна отримати захист у Польщі, якщо вже є інша аналогічна – то з другим усе складніше. Що означає «втрачає право (польськ., traci uprawnienie)? На який час?

Очевидно, якщо хтось подавав запит на Статус УКР, маючи захист в іншій країні, то на підставі art.23 Закону про зміни йому відмовили, але що відбувається далі? Як вирішується головне наше питання – чи можна претендувати на захист, якщо від аналогічного в іншій державі іноземець відмовився?

Що кажуть юристи?

Аналіз ситуації провели юристи правозахисної організації – Асоціація правового втручання (польськ., Stowarzyszenie Interwencji Prawnej).

На думку експертів Асоціації, це прямо випливає із законодавчих норм, які не мають прямої заборони на отримання статусу в умовах, що описуються. Більше того, юристи вважають, що така можливість (набуття статусу в Польщі після відмови від захисту в іншій країні) відповідає нормам європейської Директиви.

Що каже Директива ЄС?

Згідно з офіційним роз’ясненням на сайті Єврокомісії, українець (відповідний умовам) може сам обрати країну ЄС, в якій користуватиметься тимчасовим захистом. При тому, що отримати статус можна тільки в одній із країн одночасно, права, що надаються статусом, мають бути однаковими в кожній державі-члені.

А тепер увага – якщо людина зареєструвалася в одній із країн, але вирішила переїхати в іншу, їй необхідно повідомити про це уповноважених осіб першої держави, а країна, в яку вона переїжджає, має зареєструвати такого іноземця, запропонувати статус тимчасового захисту та відповідні права.

Що кажуть польські чиновники?

І от коли питання, здавалося б, вирішене, коли право на тимчасовий захист в одній країні після відмови від неї в іншій підтвердили не лише правозахисники, а й Єврокомісія, на сцену виходить вона – її величність бюрократія.

Чиновники у гмінах просто відмовляють величезній кількості українців, які бажають переїхати до Польщі, отримати тут тимчасовий захист замість захисту в іншій країні.

Відповідь виявили експерти Асоціації центрів юридичної допомоги ім. Галини Нец (польськ., Stowarzyszenie Centrum Pomocy Prawnej im. Haliny Nieć ) – великої та досить відомої у Польщі правозахисної організації.

У їхньому розпорядженні виявилася службова інструкція, випущена у листопаді 2022 року Міністерством внутрішніх справ та адміністрації РП, для чиновників гмін. Крім іншого, документ містить рекомендований перелік категорій осіб, які не можуть скористатися тимчасовим захистом. Серед них громадяни України:

1. Які після виїзду з території України в період з 24 лютого 2022 року перебували на території інших країн загалом кілька тижнів або місяців (країн ЄС та країн, що не входять до ЄС), а потім приїхали до Польщі та заявили про намір залишитися тут.
2. Які, перебуваючи в країні ЄС з 24 лютого 2022 року, отримали канадську візу терміном дії до квітня 2025 року, а потім приїхали до Польщі у серпні 2022 року та заявили про намір залишитися тут.
3. Які після виїзду з території України в’їхали на територію країни ЄС у період з 24 лютого 2022 року, де побули кілька тижнів або місяців і отримали документ, який узаконює їхнє перебування в цій країні, або звернулися із заявою за міжнародним захистом у цій країні, а потім в’їхали до Польщі і заявили про свій намір тут.
4. Які в’їхали до Польщі після 24 лютого 2022 року та після кількох днів перебування в РП, не подавши заявку на PESEL UKR, поїхали до іншої країни ЄС, де побули кілька місяців, а потім знову повернулися до Польщі через внутрішній кордон та заявили про намір залишитись тут, при цьому маючи реєстрацію свого перебування у державі-члені ЄС, на території якої вони перебували до повторного повернення.

З пунктами 3 і 4 все щодо ясно – вони говорять про наявність тимчасового захисту в інших країнах ЄС, а за таких умов (без відмови від статусу) ПЕСЕЛЬ УКР точно не дадуть – це ми вже з’ясували вище.

З Канадою (пункт 2) щось зовсім незрозуміле – до чого тут серпень 2022-го? А якщо раніше чи пізніше? Але Канада до ЄС не входить, тож до нашої теми безпосередньо не належить.

Залишається перший пункт, і в ньому… повний безлад! Будь-хто, хто «кілька тижнів» перебував в іншій країні, не отримає статусу УКР? Звідки взялася така норма, яка суперечить усьому, що тільки можна, включаючи європейську Директиву, закони та навіть Конституцію Польщі:

Тобто інструкція не може бути джерелом права, неспроможна бути основою прийняття рішення тощо.

Що робити, якщо Статус УКР не надають?

Повернемося до нашого прикладу. Сім’я приїхала з Німеччини, відмовившись від захисту там. Які дії вона має вжити?

1. По-перше, зазначена проблема, на щастя, виникає не у 100% випадків. Чому – невідомо, чиновники не розповідають, а ті, кому вдалося набути статусу УКР, не особливо вимагають пояснень. Значить, перше, що треба зробити – спробувати отримати тимчасовий захист, для чого протягом 30 днів звернутися до адміністрації гміни за місцем проживання.
2. Якщо на попередньому кроці отримано відмову, треба спробувати оскаржити це рішення.

Дуже просто звучить – оскаржити рішення. Однак на практиці все значно складніше. Насамперед жодних рішень не приймається – чиновник просто заявляє про неможливість видати необхідний статус. Чому апелювати? Словам чиновника?

Відповідно, на даному етапі головне завдання – отримати рішення з відмовою. У деяких випадках вдається вмовити працівника гміни надати документ із зазначенням на відмову. Іноді виходить одержати його через керівництво.

Відповідь мають надати протягом 30 днів. Це вкрай важливо, так як і подати документи на тимчасовий захист необхідно в ті ж терміни, а отже, зайнятися питанням варто відразу ж після в’їзду, щоб не гаяти часу.

Отримавши офіційну відмову, з нею можна звертатися до тієї ж гміни з проханням переглянути рішення, або йти до суду. Інших варіантів на даний момент немає.

Підсумуємо. Питання однозначно потребує рішення на законодавчому рівні, і ймовірність того, що це станеться – висока. Проте ні точні терміни, ні сам факт роботи над поправками наразі невідомі. Як тільки з’явиться нова інформація, ми обов’язково сповістимо читачів, а поки що необхідно мати на увазі можливі проблеми, перш ніж планувати переїзд.