Парламентські вибори 2023: оголошені результати

Статья доступна на російською

Результатів дослідження авторитетної польської студії Kantar, чиї аналітичні дані перед виборами 2019 та 2020 років найточніше передбачили їхні результати, багато хто чекав з нетерпінням.

Вивчення думки громадян проходило шляхом проведення телефонного опитування, яке компанія Kantar організувала з 2 по 4 жовтня 2023 року на основі загальнонаціональної репрезентативної вибірки із 1500 осіб віком від 18 років.

Які ж симпатії та переваги демонструє польський електорат? У цьому ми розберемося далі.

Скрыть содержание

• Чи потрібна зміна уряду в Польщі?
• Коли вибори в Польщі?
• Кого підтримують поляки?
• Яку позицію декларують партії щодо України?
Prawo i Sprawiedliwość     Koalicj a Obywatelska     Trzecia Droga    
• UPD. 17.10.2023. Явка та Підсумки голосування
Результати виборів до Сейму     Результати виборів до Сенату     Референдум    

Чи потрібна зміна уряду в Польщі?

Польщі потрібна зміна уряду – так вважають близько 65% поляків. Протилежної думки дотримуються 30% респондентів. У свою чергу, 5% опитаних обрали відповідь «Важко сказати». Такі дані опубліковано в опитуванні Kantar для каналів TVN i TVN24.

Коли вибори в Польщі?

До парламентських виборів у Польщі залишаються лічені дні і вже 15 жовтня з 7:00 до 21:00 поляки мають голосувати за депутатів Сейму (460 представників) та Сенату (100 представників). Останній тиждень виборчого марафону обіцяє бути спекотним. Адже доки не настане передвиборна мовчанка, політики продовжуватимуть агітацію, аби всіма силами мобілізувати свій електорат для досягнення найкращого результату.

Варто згадати, що свій вибір громадяни Польщі можуть зробити особисто, віддалено чи через уповноважену особу. Крім того, за дотримання деяких формальностей голосувати можна не лише на виборчому окрузі за своїм офіційним місцем проживання.

Цього ж дня в Польщі паралельно пройде загальнонаціональний референдум. На всенародне голосування виносяться 4 питання.

Опубліковано результати референдуму в Польщі:

1. Чи підтримуєте ви продаж державних активів іноземним підприємствам, що веде до втрати контролю польських жінок та чоловіків над стратегічними секторами економіки? 97,5% відповіли ні.
2. Чи підтримуєте ви підвищення пенсійного віку, зокрема відновлення пенсійного віку, збільшеного до 67 років для жінок та чоловіків? 96% відповіли ні.
3. Чи підтримуєте ви ліквідацію бар’єру на кордоні між Польщею та Білоруссю? 97,8% відповіли ні.
4. Чи підтримуєте ви прийом тисяч нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки в рамках примусового переселення, нав’язаного європейською бюрократією? 98,6% відповіли ні.

Детальніше ознайомитися з результатами можна тут. А ми повернемося до парламентських перегонів.

Кого підтримують поляки?

На підставі даних дослідження від Kantar, представники табору правих сил, зокрема партія Ярослава Качинського «Prawo i Sprawiedliwość», здобули симпатії багатьох поляків і можуть отримати близько 34% голосів поляків. На другому місці – політична сила «Koalicja Obywatelska» з результатом 30%. Замикає трійку лідерів «Nowa Lewica» з результатом 10%.

На один відсоток менше за респондентів хочуть підтримати власним голосом партію «Trzecia Droga» ( Polska 2050, PSL). Підтримку політсилі Konfederacja декларують 8 % людей.

Нижче за поріг дослідження виявилися результати безпартійних представників місцевих органів влади, а також інших політичних сил, які набрали по 2% голосів опитаних. Відповідь: «Не знаю, важко сказати/ще не вирішив/відмова від відповіді» вибрали 5% респондентів.

Такий розклад забезпечить наступний розподіл місць у стінах Сейму:

1. «Prawo i Sprawiedliwość» – 188
2. «Koalicja Obywatelska» – 157
3. «Lewica» – 46
4. «Trzecia Droga» – 41
5. «Konfederacja» – 27
6. «Mniejszość niemiecka» – 1

Яку позицію декларують партії щодо України?

Prawo i Sprawiedliwość

Національно-консервативна партія, що перебуває нині при владі «Prawo i Sprawiedliwość» у своєму політичному курсі здебільшого дотримувалася щодо України дружніх позицій та висловлювала свою підтримку.

На думку аналітиків, після виборів різких поворотів та кардинальних змін у взаєминах не буде. Однак треба розуміти, що почуття напруженості та втоми від затяжної війни проти України все наростатиме як у Польщі, так і на Заході в цілому. І це не можна скидати з рахунків.

Деякі представники PiS вважають, що надмірна наполегливість та посилення тиску офіційного Києва на Захід для прискорення темпів постачання зброї може спричинити посилення конфлікту між РФ з одного боку та Україною з її західними союзниками з іншого.

Koalicj a Obywatelska

Представники політсили «Koalicja Obywatelska», подібно до партії влади, також висловлюють підтримку Україні, виступають за дружні відносини з сусідом і загалом їх риторика багато в чому схожа на PiS. Однак опозиція також чудово усвідомлює те, що поляки чекають на більш рішучі кроки від влади.

Цікавий факт: «Koalicja Obywatelska» внесла до своїх списків Михала Колодзейчака – лідера Agrounii, який підтримував протестні рухи проти імпорту українського зерна. Багато аналітиків вважають, що зроблено це насамперед заради того, щоб відбити у PiS електорат серед фермерів та мешканців сільської місцевості.

Trzecia Droga

Консервативне крило в особі партії «Trzecia Droga» також офіційно декларує солідарність із Україною. Однак варто мати на увазі, що свого часу біля витоків цієї коаліції стояла партія «Polskie Stronnictwo Ludowe», головною цільовою аудиторією якої є аграрії.

А ця категорія виборців, як відомо, досить критично налаштована щодо України через конфліктну ситуацію з імпортом українського зерна. Потрібно розуміти, що представники цієї політичної сили, враховуючи загальні настрої у суспільстві, не відкрито підтримуватимуть можливість відкриття польських кордонів для ввезення зерна з України (на відміну від транзиту).

Для прихильників ідеології PSL складніше балансуватиме між офіційним курсом на підтримку України та відстоюванням економічних інтересів аграрного сектору Польщі.

UPD. 17.10.2023. Явка та Підсумки голосування

За даними Національної виборчої комісії (Państwowa Komisja Wyborcza), цього року в Польщі явка на парламентських виборах була максимально високою в історії Третьої Республіки і перевищила 74% (74,38% на виборах до Сейму та 74,31% – до Сенату). Тим самим було побито попередній рекорд волевиявлення польського народу на перших частково вільних парламентських виборах 1989 року, коли свій голос прийшли віддати 62,7% виборців.

Загалом участь у виборах взяли понад 21,9 млн поляків із 29,5 млн, які мають право голосу.

Результати виборів до Сейму

За підсумками підрахунку голосів політична сила «Prawo i Sprawiedliwość» з результатом 35,38% посіла перше місце, але при цьому правляча партія не отримала незалежної більшості в Сеймі (194 мандати з 231 необхідного).

Друге місце в рейтингу переваг громадян Польщі посіла Koalicja Obywatelska, яку підтримали 30,7% виборців. Далі йде «Trzecia Droga» з результатом 14,4%.

Партія Nowa Lewica посіла четверте місце, набравши 8,61% голосів. Крім того, до Сейму також пройде «Konfederacja», за яку проголосували 7,16% виборців.

Не подолали 5% виборчий бар’єр і не потрапили до стін нижньої палати парламенту «Bezpartyjni Samorządowcy» (1,86%) та «Polska Jest Jedno» (1,63%).

Загалом співвідношення представництва депутатів від різних політсил у Сеймі виглядає так:

Таким чином, опозиція від імені партій: «Koalicja Obywatelska», «Trzecia Droga» та «Nowa Lewica» матиме загалом 248 представників у Сеймі. Це означає, що вони матимуть змогу сформувати майбутній уряд.

Результати виборів до Сенату

Уподобання електорату при виборі представників у верхню палату польського парламенту розподілилися так:

1. «Prawo i Sprawiedliwość» – 34,81%;
2. «Koalicja Obywatelska» – 28,91%;
3. «Trzecia Droga» – 11,5%;
4. «Konfederacja» – 6,75%;
5. «Nowa Lewica» – 5,29%;
6. «Bezpartyjni Samorządowcy» – 4,91%;
7. «Polska Jest Jedno» – 0,26%.

Як відомо, вибори до Сенату проводяться одномандатними округами – перемагає той, хто набере найбільшу кількість голосів виборців. Більшість у Сенаті формуватиме т.зв. «Cенатський пакт» (Senacki Pakt Opozycji), до якого входять «Koalicja Obywatelska», «Nowa Lewica» та «Trzecia Droga». Загалом на даний момент опозиція отримує 66 зі 100 можливих місць.

Референдум

За інформацією Національної виборчої комісії, явка на всенародному референдумі 2023 року становила 40,91%. А це означає, що результат цього народного волевиявлення немає обов’язкової сили.