Самозайняті в Польщі: коли і кому вигідно оформити samozatrudnienie?

Стаття доступна російською

Іноземці, які передбачають розпочати свій бізнес у Польщі, нерідко цікавляться статусом самозайнятого в цій країні. Особливо часто такі питання надходять від громадян України, Білорусі та Росії – країн, у яких самозайнятість має спеціальне законодавчо встановлене значення.

Що ж таке samozatrudnienie за польськими законами? Коли і хто може скористатися самозатрудненням? Коли і чим самозайнятість вигідна, а коли може стати способом обману іноземця? Відповіді на ці та інші питання – у даному матеріалі «Польського консультанта».

Скрыть содержание

Що таке самозайнятість у Польщі?

Самозайнятість (самозатруднення, польськ., samozatrudnienie) у Польщі – це неофіційний статус польського підприємця – фізичної особи, яка веде діяльність за власний рахунок та під свою відповідальність.

Вже з визначення видно, що законодавчо поняття «samozatrudnienie» в Польщі не встановлено, а значить говорити можна тільки про розмовні форми, що склалися. Однак це не означає, що бізнес самозайнятих осіб незаконний.

У більшості випадків, говорячи про самозатруднення, мають на увазі індивідуальних підприємців, які не мають найманих працівників. Про ФОП – їх організацію, реєстрацію та діяльність – докладно розказано в цьому розділі. Тут до цих питань повертатися не будемо, а подивимося на специфічні моменти, пов’язані із самозайнятістю.

Консультант
Дмитро Костянтинович
Нагадаємо, що відкрити JDG у Польщі можуть далеко не всі іноземці. Відповідно використання самозатруднення у формі індивідуального підприємництва доступне лише особам певного статусу. Але це не означає, що іншим не доступні близькі методи, наприклад через ТОВ з єдиним власником. Про Spółką jednoosobową буде розказано нижче докладніше.

Практичне застосування самозайнятості

На практиці самозатруднення найчастіше пов’язано з малими формами підприємницької несільськогосподарської діяльності. Людина реєструє JDG, знаходить клієнта, укладає з ним договір та виконує умови такого контракту, отримуючи за це винагороду. Трудовими такі відносини не являються і регулюються нормами правовідносин між двома суб’єктами господарювання.

Наприклад, іноземець займається розробкою сайтів. Умовній фірмі знадобився власний інтернет-ресурс. Вона звертається до програміста, укладає з ним договір (найчастіше це Умова B2B) і, отримавши готовий продукт, розраховується. Усі питання оподаткування, соціальних платежів тощо лежать на самозайнятій особі.

Співпрацювати таким чином можуть особи, які пропонують різні послуги – від високотехнологічних до звичайного клірингу. Проте відносини не повинні мати трудових характеристик, тобто не можуть передбачати (одночасно):

  1. Роботи в місці та за часом, вказаними замовником.
  2. Виконання обов’язків у прямій підпорядкованості замовнику.
  3. Виконання роботи безперервно та постійно.

Якщо всі три умови мають місце, то повинна підписуватися умова о праце, а замовник є роботодавцем, з усіма наслідками та відповідальністю.

Переваги samozatrudnienia

Якщо порівнювати самозайнятість з трудовими відносинами, можна виділити десять головних переваг:

  1. Краща заробітна плата. Замовник знижує витрати (порівняно з умовою о праце), а значить може запропонувати самозайнятій особі більш високу оплату.
  2. Більша свобода дій. Самозайнятий сам вирішує скільки і як він працюватиме, самостійно розпоряджаючись робочим часом.
  3. Можливість укладати договори із кількома замовниками. Самозайнятий не повинен обмежуватися роботою лише з одним клієнтом. Що більше замовлень він виконає, то більше заробить.
  4. Професійна реалізація. Особа, яка вирішила зайнятися індивідуальною діяльністю, має більший шанс здійснити свої мрії.
  5. Податкові пільги:
    • Податкові відрахування — самозайнятість пропонує багато відрахувань. Підприємець може включати до списку відрахувань витрати, пов’язані з поїздками на роботу, пальним, навчанням, предметами, які використовуються у його діяльності, такими як телефон, комп’ютер, програмне забезпечення і т.д. Більше того, якщо його компанія розташована в приватному житловому приміщенні, він також може списувати частину орендної плати.
    • Можливість використовувати відрахування ПДВ при купівлі товарів та послуг.
    • Нижчі податкові ставки – самозайняті особи мають право на фіксовану ставку податку.
  6. Знижені внески на соціальне страхування. Можливість застосування Ulga na start та Obniżone składki.
  7. Можливість скористатися кредитами та субсидіями, призначеними для малих підприємств.
  8. Вільне створення умов відповідальності самозайнятої особи у контракті, включаючи питання про конкуренцію та конфіденційність.
  9. Можливість відшкодування витрат на відрядження (при відповідній вказівці на це в договорі з клієнтом).
  10. Застосування норм Цивільного кодексу для регулювання відносин із клієнтами.

Очевидно, що не всі переваги однозначно підходять до кожної ситуації. Можливо, вірніше було б назвати їх ймовірними перевагами. Проте у ряді випадків використання статусу самозайнятого дійсно вигідне та цікаве.

Зловживання самозайнятістю

Говорячи про переваги, не можна не згадати і про недоліки. А вони не тільки є, але можуть набувати і вигляду відвертого шахрайства. Як з’ясували вище, заміна трудових відносин на співпрацю суб’єктів господарювання може бути незаконною, але є і маса випадків, коли така підміна формально не буде порушенням. Питання лише у взаємній вигідності сторін.

Розглянемо приклад перебільшений, але наочний. Іноземець, який погано розуміє польську мову, домовився з роботодавцем про умови співпраці. Користуючись недосвідченістю «працівника», замовник дає йому підписати не трудовий, а B2B-договір.

Далі іноземець виконує свої обов’язки, замовник оплачує їх і в якийсь час все йде начебто непогано. Проте за першої ж перевірки з’ясовується, що замовник не сплачує ні податків, ні зборів у ZUS за іноземця, оскільки по договору співпрацює із самозайнятою особою.

В описаній ситуації формально немає провини замовника, а іноземець, навпаки, повністю винен – адже саме він не сплачував податки, хоч і мав робити це як самозатруднений. Покаранням за таку протиправну дію цілком може бути, у тому числі, депортація та заборона на в’їзд. А такі статті, як ухилення від податків або неліцензована діяльність можуть взагалі мати на увазі позбавлення волі.

Консультант
Дмитро Костянтинович
Подібних ситуацій не слід допускати. Необхідно ретельно вивчити договір перед підписанням (або як мінімум одразу після його укладання, щоб встигнути вчасно зреагувати). Пам’ятайте, що за певних умов замовник зобов’язаний надати іноземцю договір зрозумілою йому мовою.

Самозайнятість іноземців, які не мають права організації JDG

Ще раз нагадаємо, що зареєструвати ФОП у Польщі можуть далеко не всі іноземці. В основному це володарі статусів ПМЖ (сталий побит та резиденти ЄС), особи, які мають карти побиту по бізнесу, возз’єднанню сім’ї, біженці, студенти (денних стаціонарних відділень) та ін.

Що ж робити іншим? Хіба їм недоступна така форма бізнесу? Не зовсім так. Деякі можливості мають і вони. Як і у разі інших бізнес-проектів, такі іноземці можуть зареєструвати ТОВ чи акціонерне товариство, де єдиним власником часток чи акцій буде сам цей іноземець.

Що таке Спулка одноособова?

Якщо поняття samozatrudnienie у Польщі не юридичне, а розмовне, то з Spółką jednoosobową все ще заплутаніше:

  1. По-перше, називати такі фірми «самозайнятими» прийнято лише серед іноземців (і то далеко не всіх). Польськомовні використовують термінологію Spółką jednoosobową, як загальне, а, наприклад, для такого ТОВ застосовують формулювання Jednoosobowa spółka z oo.
  2. По-друге, поняття Spółką jednoosobową у законодавстві є, і пов’язане воно з досить великою кількістю різних обмежень.
Відповідно до art.4 §1 p.3 Kodeksu spółek handlowych (Кодексу комерційних компаній), одноосібна компанія (Spółką jednoosobową) – це товариство, всі акції чи частки якого належать одному акціонеру чи партнеру.

Про те, як іноземцю зареєструвати ТОВ ми вже розповідали раніше – обов’язково ознайомтеся з матеріалом, якщо плануєте подібну форму організації. Тут же, як і у випадку з ФОП, звернемо увагу на специфіку саме одноосібної компанії.

Набувається статус одноосібної компанії двома способами:

  1. Первинний. Коли фірма спочатку реєструється як Spółką jednoosobową, тобто з єдиним власником.
  2. Вторинний. Коли реєструється компанія на кількох власників, але в процесі діяльності всі частки/акції опиняються в одних руках.

Говорячи про самозайнятість, очевидно, що найчастіше застосуємо перший метод. Однак знати про можливісті компанії змінювати свій статус у процесі діяльності теж варто. Ще один нюанс: засновником, у тому числі й одноосібним, може виступати не лише фізична особа, а й юридична – у рамках цього матеріалу такі випадки не розглядаються.

Відповідно до положень art.156 Kodeksu spółek handlowych, одноосібний власник з моменту заснування компанії має всі права, які в інших умовах набуває група акціонерів, засновників. До того ж одним із наслідків організації такої фірми є зрівняння статусу одноосібного власника фірми зі статусом індивідуального підприємця. Стосується це і виплат ZUS.

На жаль, у одноосібній компанії є не лише переваги.

Складнощі управління одноосібною компанією

Неоднозначності розпочинаються ще на етапі заснування компанії. Art.162 kph прямо вказує на те, що в процесі заснування юридичної особи представляти фірму одноосібний власник має право виключно в суді для реєстрації (в інших випадках такого права не має).

Проте судове представництво не єдині необхідні кроки на початковому етапі. Може знадобитися, наприклад, підписання договору оренди, без якого неможливо буде вказати адресу фірми, та інших подібних дій. Вихід у даному разі один – найм якогось представника, діючого від імені фірми. Це допустимо відповідно до положень art.161 §2 kph, але вимагатиме додаткових витрат.

Свої складності виникають і в процесі функціонування одноосібної компанії, зокрема:

  • Ймовірність подвійного оподаткування. Пов’язано з тим, що компанія має сплачувати податки на отримуваний прибуток, проте кошти, зароблені власником, можуть інтерпретуватися як дивіденди, і з них стягується податок. Розбиратися із ситуацією слід із залученням бюро рахункове, що є затратним.
  • Якщо потрібно укласти будь-який договір між фірмою (як юридичною особою) і її власником (як фізичною), така угода має бути завірена нотаріально, що також означає додаткові витрати.
  • Відповідно до судової практики, відносини власника зі своєю компанією не можуть бути трудовими, оскільки відсутній фактор підпорядкованості. Тобто такий підприємець не може сам себе взяти на роботу.
  • Фактор обмеженої відповідальності – бізнесмен відповідає по зобов’язанням компанії лише майном самої фірми, а не особистим (як у випадку JDG), може бути застосований лише за своєчасної та правильної процедури банкрутства.

За перерахованим видно, що Спулка одноособова управляється за досить складною схемою, а в конкретних ситуаціях складності можуть лише збільшуватися. Однак ясно і зворотне – досить зробити компанію не одноосібною, і частина проблем сама собою зникне.

Взяти в співзасновники можна будь-кого і з якою завгодно часткою. Наприклад, це може бути дружина, повнолітня дитина, близька людина. Крім цього, змінити статус з одноосібної спулки на звичайну можна й у процесі діяльності. Наскільки таку форму вірно називати samozatrudnienie – питання дискусійне, але навряд чи в бізнесі на перше місце варто висувати формулювання та визначення.

Підсумуємо. У польському законодавстві немає чітко прописаного статусу самозайнятої особи. Але деякі можливості у підприємців існують і використовувати їх іноземцям може бути цілком вигідно.

Однак у кожному з розглянутих прикладів є безліч підводних каменів, які обов’язково варто враховувати, починаючи підприємницьку діяльність у Польщі.

4.5/5 - (2 votes)

Остались вопросы? Задайте их:

  1. Под статьей в виде комментария.
  2. В нашем ТГ-чате.
  3. Через платную консультацию.
Каждый нерешенный вопрос – это незаконченное дело, которое висит над нами как облака. Откладывая его, мы теряем время, энергию и даже спокойствие. Не откладывайте решения на потом, а беритесь за них сейчас. Не бойтесь изменений, не бойтесь принимать сложные решения, потому что именно они могут привести к лучшему будущему.
Задать вопрос консультанту
Нажимая на кнопку, вы даете согласие на обработку своих персональных данных.

  1. Андрій

    Доброго дня. Я маю карту А в Бельгії (посвідчення біженця) і проживаю зараз тут; хотів би відкрити самозаянятість в Польщі щоб офіційно і легально працювати в Бельгії. Мене цікавить оподаткування і процес відкриття самозайнятості. Чи можна у вас проконсультуватись і чи можете ви допомогти з цим?

    • Ярослав Стецюн

      Вітаю. У Польщі немає юридичного терміна «самозайнятий». Цей термін застосовують у розмовній мові для позначення ІП без найманих працівників або ТОВ з єдиним власником (і так само без працівників). Ознайомтеся з JDG у Польщі.

x

Спасибо, ваш отзыв отправлен