Чи повинен роботодавець у Польщі перекласти договір зрозумілою вам мовою?
Статья доступна на російською
Нещодавно у Телеграм-чат «Польського консультанта» поступило питання: чи повинен роботодавець надавати іноземному працівникові договір з перекладом його рідною мовою? Питання надійшло від громадянина України, і на перший погляд мало очевидну відповідь: знаходитесь у Польщі, підписуйте документи польською, а незнання мови – ваша проблема.
Однак така відповідь викликала несхвалення серед юристів, які його прочитали, і призвела до досить емоційної, але плідної дискусії в нашій редакції. Оскільки питання виявилося досить цікавим, ми вирішили розібрати його детально.
Скрыть содержание
- Сутність питання
- Які законодавчі норми застосовуються?
Про що говорить Закон про мову? Норми Закону про ринок праці Яку юридичну силу має екземпляр договору для ознайомлення?- Цивільно-правові договори
- Чи може іноземець вимагати переведення договору?
- Чи варто підписувати договір тільки не польською?
Сутність питання
З одного простого здавалося б питання, виявилося, випливає відразу кілька досить складних і не завжди однозначних тем. Основні питання, на які мають бути одержані роз’яснення, звучать так:
- Чи зобов’язаний роботодавець надавати іноземцю договір його рідною мовою?
- Чи матиме юридичну силу документ, укладений не польською?
- До яких ще документів можуть належати ці норми?
Саме відповідям на ці три головні питання і присвятимо цей розгляд. Подивимося на запитання і через призму типу договору – чи до всіх контрактів належать ці правила, чи Умова о праце і тут має привілеї над договорами цивільно-правового формату.
Які законодавчі норми застосовуються?
Відразу скажемо, Кодекс Праці тут не застосовується – у положеннях цього нормативно-правового акта (НПА) немає прямих регулювань питання, яке нас цікавить.
Три основні закони, до яких будемо вдаватися для розгляду:
- Закон про польську мову (Ustawa o języku polskim).
- Закон про ринок праці (Ustawa o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy).
- Цивільний кодекс (Kodeks cywilny Polski).
При цьому кожен із НПА регулюватиме свій сектор проблематики, а деякі відповіді доведеться виводити із сукупності їхніх норм.
Про що говорить Закон про мову?
Стаття 7 цього закону встановлює, що у сфері трудового права (prawa pracy) повинна використовуватися польська мова, якщо на момент підписання договору (мають виконуватися одразу обидві умови):
- Місцем проживання (miejsce zamieszkania) працівника є Польща.
- Договір використовується в Польщі.
Відповідно до ст.75 Цивільного кодексу Польщі, місцем проживання є населений пункт, в якому фізична особа перебуває з наміром постійного перебування (przebywa z zamiarem stałego pobytu). Цей параметр не слід плутати з реєстрацією або тимчасовим перебуванням. З цього випливає, що норма про обов’язкове використання в документах польської мови не відноситься до іноземців, які не мають карти сталого побиту чи довгострокового резидента ЄС.Це не означає, що власники КСП або «довгострокові резиденти» не мають своїх прав, але до них ми повернемося пізніше. Поки що продовжимо розгляд питання щодо іноземців інших статусів.
Ми також акцентували увагу на терміні «трудове право» у статті 7, що за визначенням говорить про застосування лише до Умов о праце. Нагадаємо, що Умова злеценя та Умова о дзело регулюються Цивільним кодексом, однак і цивільно-правові договори так само мають свої можливості, про які поговоримо нижче.
Одночасно із зазначеним, стаття 8 Закону про мову встановлює:
- Для громадян Польщі (п.1а) допустимо мати договір іноземною мовою, але це має бути точний переклад польського варіанту. Тобто польський екземпляр по-перше має бути, а по-друге, у випадках суперечок матиме перевагу.
- Для іноземців (п.1b) можливе укладання трудового договору (у польському варіанті – mogą być sporządzone), а також інших документів, що випливають із трудового права, мовою зрозумілою іноземцю, на його запит. При цьому така особа перед укладанням договору має бути сповіщена про можливість мати договір польською.
З громадянами все ясно – захотів договір іноземною мовою, домовляйся з контрагентом та підписуй. Але знай, що польська, у разі неправильного перекладу, пануватиме.
Щодо іноземців, подивимося на виділені місця:
- Укладання договору (та інших документів) іноземною мовою можливо.Тобто не є обов’язковим та здійснюється виключно у разі домовленості між працівником та роботодавцем.
- Сама така домовленість можлива лише на запит іноземця. Тобто за умовчанням не передбачається, але на вимогу питання має бути розглянуте.
- Мовою договору може бути будь-яка іноземна стосовно польської, а не обов’язково офіційна мова держави, громадянином якої є іноземець. Тобто не обов’язково українцю отримувати договір українською, а білорусу білоруською. Це цілком може бути і англійська мова, і будь-яка інша.
Знову виникає юридична невизначеність із власниками КСП та довгострокового резидентства. За сьомою статтею вони зобов’язані мати польський договір. За восьмою можуть домовитися і про умову о працю іншими мовами. Однак на практиці до цих осіб найчастіше застосовують норми громадян. При цьому, питання не є гострим, оскільки власники цих документів, як правило, знають польську достатньо добре, що підтверджувалося при отриманні карт.Ще одне питання, що випливає з формулювань, це «інші документи, які передбачаються з трудового права». Насправді мова може йти виключно про довідку про роботу (Świadectwo pracy) – обов’язковому документі, що отримується при звільненні, оскільки у колективних договорів та інших документів існують окремі норми регулювання.
Норми Закону про ринок праці
Відразу підкреслимо, все, що йшлося в Законі про мову належить до складання і підписання договору з роботодавцем, тобто до офіційного документа, виходячи з якого виконується робота. Норми Закону про ринок праці регулюють необхідність ознайомлення іноземця з умовами договору, який пізніше може бути підписаний іншою мовою.
Загальна норма така: перед підписанням договору роботодавець зобов’язаний надати іноземцю переклад договору зрозумілою йому мовою. Це однаково стосується як прямих роботодавців (п.3 ч.1 ст.88h Закону), так і агентств праці (ч.4 ст.85 Закону).Тобто йдеться вже не про документ, що підписується, а про ознайомлення, одночасно зазначено не на можливість домовитися з цього приводу, а про прямий обов’язок роботодавця надати переклад. Зверніть увагу, що й тут йдеться не про державну мову країни, звідки приїхав іноземець, а про зрозумілу йому мову.
Ще один аспект. У Законі про ринок праці немає прямих посилань до типу договору, вказано просто
«umowa»
. Це дає деяким джерелам можливість помилково трактувати норми, поширюючи їх і на договори цивільно-правової форми. На жаль, це не так. Сам Закон є складовою трудового законодавства, а воно регулює лише umowy o pracę.Яку юридичну силу має екземпляр договору для ознайомлення?
Цей момент обов’язково потребує пояснення. Що дає таке ознайомлення? Закони жодних додаткових роз’яснень не дають. Роботодавець зобов’язаний ознайомити, все.
Але певну юридичну логіку можна вивести і з норм:
- Якщо потрібно ознайомлення зрозумілою іноземцю мовою, то про те, якою має бути ця мова, працівник повинен роботодавця повідомити.
- Якщо ознайомлення потрібне – знання польського у іноземця недостатнє. Роботодавець повинен гарантувати, що переклад і польський оригінал ідентичні.
- Оригіналом договору є однозначно польський підписаний документ (якщо він укладається).
- Якщо в процесі роботи виявляться розбіжності в оригіналі та перекладі, то в суді працівник пред’являтиме документ, який йому надавав для ознайомлення (переклад).
- Просто аркуш із текстом навряд чи буде прийнятий судом як доказ за наявності підписаного польського варіанту.
З цього випливає, що переклад так само має бути певним чином завірений. Це не є обов’язком роботодавця за законом, але тільки такий варіант захистить іноземного працівника у разі розбіжностей.
Слід зазначити, що норми Закону про мову та Закону про ринок праці не суперечать одна одній, і не виключають одні інших. Цілком можуть використовуватися два параметри одночасно. Наприклад, якщо договір підписується мовою, зрозумілою іноземцю, то переклад не потрібен. Якщо ж підписується договір польською, а іноземець заявив про необхідність ознайомлювального перекладу, то на такому ознайомленні потрібно отримати підпис роботодавця із зазначенням ідентичності цього тексту та тексту контракту. За відсутності розбіжностей пред’являти будь-кому переклад необов’язково.Цивільно-правові договори
Отже, все описане вище відноситься виключно до Умов о праце. А що з цивільно-правовими договорами, і в першу чергу з популярною умовою злеценя?
Щоб розібратися з цим питанням спочатку необхідно визначити, чи можливе укладання Умови злеценя за даних умов. За посиланням буде наш докладний розгляд із зазначеної теми і, якщо під час перевірки виявиться неможливим укладання цивільно-правового договору, необхідно підписувати Умову о праце та використовувати вищезазначені норми.
У випадках, якщо такий вид контракту є доступним, треба звертатися до норм Цивільного кодексу Польщі:
Розділ Цивільного кодексу, присвячений Умовам злеценя (ст.734-751), взагалі не встановлює форми договору. З цього випливає будь-яка можлива (яка не суперечить законодавству) форма, зокрема будь-яку мова договору.Проте будь-який договір, відповідно до положень ст.65 ЦК, це спільна заява сторін, чиї умови були погоджені. Відповідно і мова договору має бути результатом такого погодження – про яку мову домовилися, такою і підписали. Ніхто немає права встановлювати мовні норми такого договору в односторонньому порядку.
Двомовні договори цивільно-правового формату
Не виключені й варіанти підписання договору кількома мовами, якщо є така домовленість. Який із варіантів матиме перевагу у суді за наявності протиріч?
За умовчанням, польська (якщо вона одна з мов складання), але сторони мають право вписувати умови, які призначають головним будь-який із підписаних варіантів. Це знову ж таки є результатом домовленостей.
Чи може іноземець вимагати переведення договору?
Розглянемо це питання на підставі всього сказаного вище, і тим самим підіб’ємо підсумок нашого розгляду.
За умовою злеценя
За всіма типами договорів цивільно-правового типу, іноземець не може вимагати ні переведення договору, ні його підписання зрозумілою йому мовою. Але про це можна домовитись з роботодавцем. Складений у такій формі договір буде чинним.
Якщо досягнути домовленості не вдається, є лише один захід – не підписувати такий договір. Інших законних методів на роботодавця немає.
За умовою о праце
Підписати договір не польською мовою працівник-іноземець та роботодавець можуть. Іноземець має право заявити про бажання такого формату документа, але його виконання залежить лише від взаємної домовленості. Відмова роботодавця не призведе до санкцій проти нього.
Інша справа – переклад тексту трудового договору перед підписанням. Іноземець має право вимагати такого перекладу, а роботодавець зобов’язаний його надати. Відмова може бути розцінена як порушення норм трудового законодавства.
Чи варто підписувати договір тільки не польською?
Як уже з’ясували, за певних умов така законна можливість є. Чи варто нею користуватися? Давайте представимо гіпотетичну перевірку іноземців.
На підприємстві з’являється, наприклад, Трудова інспекція зі Страж Граничною для контролю заробітчан щодо законного перебування та легальної роботи.Паспорт, віза, дозвіл на роботу – все перевіряється за звичайною схемою. Але приходить час перевірити трудовий договір, а він укладений українською. Шанс того, що інспектор добре знайомий з цією мовою мізерно малий. Отже, договір буде вилучено для ретельнішої перевірки, буде замовлено його переведення (за який навряд чи платитиме PIP), тобто перевірка буде ускладнена та розтягнута за часом.
Все це говорить про одне – навіть маючи договір зрозумілою іноземцю мовою, краще екземпляр, який зберігається у роботодавця, підписувати польською.
На цьому наш розгляд закінчено. Якщо у вас залишилися запитання, їх можна поставити у коментарях під статтею.
Остались вопросы? Задайте их:
Каждый нерешенный вопрос – это незаконченное дело, которое висит над нами как облака. Откладывая его, мы теряем время, энергию и даже спокойствие. Не откладывайте решения на потом, а беритесь за них сейчас. Не бойтесь изменений, не бойтесь принимать сложные решения, потому что именно они могут привести к лучшему будущему.
- Под статьей в виде комментария.
- В нашем ТГ-чате.
- Через платную консультацию.