Трудові права людей з інвалідністю в Польщі

Статья доступна на російською

Стан здоров’я часто є обмежуючим фактором при працевлаштуванні. Однак людям з інвалідністю також потрібні засоби для забезпечення свого існування. Не всі мають право на різноманітні пенсійні виплати, а ті, хто отримують їх, добре знають про відносно невеликі суми допомоги.

Ця стаття «Польського консультанта» буде присвячена питанням працевлаштування інвалідів. Причому розглянемо й особливі права, які є в даної категорії осіб, та обов’язки роботодавця, який приймає на роботу людей з обмеженими можливостями, та рекомендації щодо пошуку роботи інвалідам.

Скрыть содержание

• Хто є інвалідом у Польщі?
• Умови праці для людей з інвалідністю
Робочий час інваліда     Право на додаткову відпустку     Оплачувані відгули для диспансеризації     Чи можна працювати та отримувати допомогу з інвалідності?    
• Співфінансування оплати праці інваліда
• Як інваліду знайти роботу в Польщі?
Оцінка власних можливостей     Не ігноруйте ужонди праці     Критерії онлайн-пошуку роботи     Не приховуйте нічого у резюме     Правильно поводьтеся на співбесіді    
• Висновок

Хто є інвалідом у Польщі?

Докладно питання оформлення інвалідності розглянуто в даному матеріалі. Тому тут лише нагадаємо основні параметри. Розрізняють три ступені інвалідності:

• Значна (znaczny) – до цієї категорії належать особи з порушенням працездатності організму, які не здатні працювати або здатні працювати тільки в захищених умовах, коли для виконання соціальних ролей їм необхідний постійний або тривалий догляд та допомога інших людей у зв’язку з неможливістю жити самостійно.
• Помірна (umiarkowany) – це т.зв. середній ступінь інвалідності, до якого належать особи з порушенням працездатності організму, не здатні працювати або здатні працювати тільки в захищених умовах праці, або потребують тимчасової або часткової допомоги інших людей для виконання соціальних ролей.
• Легка (lekki) – до цього ступеня інвалідності відносяться особи з порушенням функцій організму, що викликає значне зниження здатності виконувати роботу, порівняно зі здатністю особи аналогічної професійної кваліфікації за повної психічної та фізичної працездатності.

Віднесення особи до категорії осіб з тяжким або середнім ступенем інвалідності не виключає можливості працевлаштування цієї особи у роботодавця, який не забезпечує захищених умов зайнятості, у таких випадках:

• адаптація роботодавцем робочого місця до потреб людей з обмеженими можливостями;
• зайнятість у вигляді віддаленої роботи.

Підставою для визнання особи інвалідом є довідка, видана повітовою чи воєводською комісією зі встановлення інвалідності, або довідка, видана спеціальним медиком ZUS. Це стосується і іноземців – для того, щоб до них належало все, сказане далі, інвалідність має бути визнана за польськими законами. Як це зробити, зазначено у загальній статті про інвалідність.

Умови праці для людей з інвалідністю

Юридичні норми, пов’язані з працевлаштуванням інвалідів, зазначені в положеннях трудового законодавства. Але є і окремий НПА, який регламентує ці питання – Ustawa o rehabilitacji zawodowej i społecznej oraz zatrudnianiu osób niepełnosprawnych (Закон про професійну та соціальну реабілітацію).

Працевлаштування особи з інвалідністю пов’язане з обов’язком підприємця дотримуватись певних умов. Їх і розглянемо далі.

Робочий час інваліда

Інвалід не може працювати більше 8 годин на день та 40 годин на тиждень. Робочий час інваліда середнього чи тяжкого ступеня не може перевищувати 7 годин на день та 35 годин на тиждень.

Працівник-інвалід не може залучатися до роботи в нічний та понаднормовий час. Такий співробітник має право на додаткову перерву на роботі для занять фізкультурою чи відпочинку. Перерва становить 15 хвилин і входить у робочий час.

Однак заборона на нічну та понаднормову роботу може не застосовуватись у таких випадках:

1. При працевлаштуванні в охороні (zatrudnionych przy pilnowaniu).
2. У разі, коли працююча особа отримує дозвіл на це від лікаря, який проводить профілактичні обстеження працівників, а за відсутності такого – лікар, який забезпечує догляд за цією особою.

При цьому застосування спеціальних норм робочого часу не може знижувати розмір винагороди (заробітної плати), що виплачується у фіксованому місячному розмірі.

Право на додаткову відпустку

Особі з тяжким або середнім ступенем інвалідності надається додаткова відпустка тривалістю 10 робочих днів у календарному році. Право на першу додаткову відпустку така особа набуває після закінчення року роботи з дня віднесення її до однієї з цих груп інвалідності.

Ця відпустка не надається особі, яка має право на щорічну відпустку тривалістю понад 26 робочих днів або додаткову відпустку за окремим положенням, якщо її тривалість перевищує 10 робочих днів.

Оплачувані відгули для диспансеризації

Особи з важким або середнім ступенем інвалідності для проведення спеціалізованих оглядів, лікувальних або реабілітаційних процедур, а також для отримання ортопедичного приладдя або їх ремонту, якщо ці дії не можуть бути виконані в неробочий час, мають право на оплачувані відгули.

Точну кількість днів чи годин такого звільнення з роботи законодавчо не встановлено. Підтвердити необхідність має лікар. Найчастіше такі «відгули» оформляються через лікарняний лист, але можуть бути й інші норми формалізації.

Чи можна працювати та отримувати допомогу з інвалідності?

Немає законодавчих норм, які забороняють працювати інвалідам, які раніше оформили той чи інший вид допомоги. Однак умови отримання такої допомоги можуть (але не в кожному випадку) містити обмеження щодо доходів, тобто виплати можуть бути покладені лише особам, які мають дохід нижче за встановлений рівень.

Окрім цього, факт отримання деяких видів допомоги інвалідам позбавляє роботодавця можливості отримувати співфінансування з бюджету (про це далі), що відповідно суттєво знизить інтерес такого підприємця до працевлаштування інваліда.

Співфінансування оплати праці інваліда

Питання на цю тему нерідко виникають як у працюючих інвалідів, так і у їхніх роботодавців. Дійсно, при виконанні вказаних нижче умов державне співфінансування можливе, проте це виплати для роботодавця за працевлаштування інвалідів, а не самим інвалідам.

Роботодавець, який приймає на роботу інвалідів, може оформити щомісячну субсидію з Державного фонду реабілітації інвалідів (PFRON) за умови, що ці працівники включені до обліку працевлаштованих інвалідів, який веде цей фонд.

Співфінансування доступне таким особам:

• будь-яким роботодавцям, які найняли на роботу інваліда;
• роботодавцю, який керує установою захищеної зайнятості;
• роботодавцю, в якого працює не менше 25 штатних співробітників із коефіцієнтом зайнятості інвалідів не менше 6%;
• роботодавці, які не мають заборгованості за своїми зобов’язаннями перед PFRON.

Субсидія не виплачується при прийомі на роботу, якщо:

• Інваліди працюють за цивільно-правовими договорами.
• Працівники мають легкий або середній ступінь інвалідності та встановлене право на пенсію.
• Особи з обмеженими можливостями працевлаштовані у формі, що передбачає виплату їхньої винагороди з державних коштів (якщо частина винагороди виплачується з державних коштів, субсидія може виплачуватись лише до частини винагороди, що залишилася).

Субсидування оплати праці інваліда здійснюється при його працевлаштуванні по трудовому договору (умові о праце).

Розмір щомісячної субсидії працівнику-інваліду залежить від:

• робочого часу (субсидія пропорційна робочому часу);
• ступеня інвалідності (чим вищий ступінь, тим вищий розмір субсидії);
• конкретних захворювань працівника (сума субсидії збільшується на 40% від мінімальної заробітної плати у разі інвалідів із наступними діагнозами: психічне захворювання, розумова відсталість, поширені порушення розвитку або епілепсія, а також сліпі);
• тип роботодавця, на якому працює інвалід (спеціальні компанії для роботи інвалідів отримують вищі субсидії, ніж компанії з відкритого ринку праці).

Основні рівні співфінансування на одного працівника:

Реєстрація роботодавця у PFRON здійснюється одночасно з поданням першої заяви на отримання щомісячної субсидії до заробітної плати.

Як інваліду знайти роботу в Польщі?

Навряд чи тут можна знайти якісь універсальні рецепти чи «чарівні» способи. Роботу доведеться шукати, проходити співбесіди, медкомісію тощо.

Однак зі сказаного вище видно, що роботодавці можуть бути самі зацікавлені у працевлаштуванні людей з обмеженими можливостями, тому дати кілька рекомендацій щодо пошуку працевлаштування все ж таки можна.

Оцінка власних можливостей

Якою б банальною не була така порада, але досвід підказує, що керуються ним далеко не всі. Необхідно тверезо оцінити свої можливості та виключити з переліку потенційних робочих місць ті, де стан здоров’я не дозволить повноцінно виконувати обов’язки.

Не варто сліпим шукати роботу пілотом або німим намагатися працевлаштуватися на посади, які вимагають вербального контакту з клієнтами. Звичайно, це перебільшені приклади, але й у конкретних випадках варто підходити до питань працевлаштування з реальною оцінкою своїх можливостей. Це допоможе заощадити час та нерви, відмовившись від нездійсненних ідей.

Не ігноруйте ужонди праці

Багато хто несправедливо вважає, що офіційні структури, призначені для вирішення питань працевлаштування населення, зокрема й інвалідів, є малоефективними. Нібито вони надто бюрократизовані, підходять до питання формально. На жаль, у деяких випадках це справді так, проте є й інший бік питання.

1. По-перше, чиновники ужондів праці зацікавлені у працевлаштуванні інвалідів на рівні своєї внутрішньої звітності. Складно сказати, які саме стимулюючі заходи вживаються в конкретному офісі, але фактом є застосування методів, що підвищують їх інтерес.
2. По-друге, в кожній місцевості існують спеціальні центри, що працюють з інвалідами, неурядові організації, агентства тимчасової роботи, що приймають осіб з обмеженими можливостями тощо. Можна, звичайно, шукати їх самостійно, але в Повітовій службі зайнятості інформація про всі такі структури консолідується. Отримати узагальнені відомості там значно простіше та швидше.

І ще один суттєвий момент. Багато роботодавців, які бажають працевлаштувати інвалідів, в першу чергу звертаються саме до повітових ужондів праці, розміщуючи в їх базах даних свої оголошення.

Критерії онлайн-пошуку роботи

Сайтів для пошуку роботи в Польщі безліч. Однак далеко не всі мають спеціальний критерій пошуку для інвалідів. Краще використовувати портали, що мають цей функціонал. Причин у цього дві:

1. Вдасться одразу виключити пропозиції, які не підходять.
2. Роботодавці, які мають наміри взяти на роботу інвалідів, частіше розміщують свої оголошення на порталах, де є окрема вказівка на роботу осіб з обмеженими можливостями.

За посиланням вище можна ознайомитись із переліком сайтів для працевлаштування, а перейшовши на них насамперед звернути увагу на наявність фільтрів за спеціальними вимогами, наявності інвалідності тощо.

Тут ми лише наведемо два приклади – сайт www.olx.pl, як один з найбільших у цій галузі, і спеціальний портал Centralna Baza Ofert Pracy, а також мобільний додаток ePraca, що має доступ до бази даних вакансій ужендів праці, про які говорили вище.

Не приховуйте нічого у резюме

Резюме (CV) – це своєрідна презентація працівника потенційному роботодавцю. Зрозуміло бажання багатьох прикрасити його неіснуючими фактами чи приховати те, що на думку претендента може зіграти негативну роль процесі працевлаштування.

Приховувати свою інвалідність у резюме безглуздо. Під час співбесіди все одно інформація стане відомою. Такий вчинок може лише нашкодити, оскільки роботодавець повинен мати можливості (і бажання) організувати робоче місце спеціальним чином.

Навпаки, своїй інвалідності варто присвятити окремий розділ резюме. Описувати причини, симптоми, відчуття не треба, а ось можливості дуже рекомендується. Можна вказати функціональності, пов’язані з тими, що передбачаються вакансією. Відзначити частину з них, як «за моїми відчуттями» або «на мій погляд», якщо дійсно почуваєтеся в силі на обрану роботу. Однак якщо раніше вже працювали, на що лікар давав дозвіл, це варто вказати у будь-якому випадку (що саме робили, в яких межах та умовах).

Правильно поводьтеся на співбесіді

На співбесіді також не треба нічого приховувати. Однак і розпочинати розмову зі своєї інвалідності не варто. При пропозиції розповісти про себе, з чого найчастіше і починають спілкування, наголосіть на зацікавленості в даній роботі та її причинах, на інтересі, виявленому до компанії, про попередній досвід роботи.

Коли настане час говорити про інвалідність, прямо розкажіть про можливі обмеження, про те, що ви точно не можете робити, а що виконати в змозі (якщо це вдасться підтвердити минулим досвідом – чудово).

Про наявні обмеження роботодавець все одно дізнається, і краще, якщо ця інформація надійде від самого працівника, ніж буде відповіддю на запитання інтерв’юера.

Висновок

Підсумовуючи, слід зазначити, що працевлаштування людини з інвалідністю пов’язані з обов’язком підприємця виконати певні умови. Проте деякою вигодою для роботодавця, який наймає інвалідів, є щомісячна дотація, що, безперечно, підвищує його інтерес.

Самим інвалідам, чий стан здоров’я дозволяє працювати, працевлаштуватися цілком можливо. Головне знати, де і як шукати роботодавця, і які права мають працюючі інваліди.