Чи може роботодавець брати гроші за запрошення на роботу в Польщі?

Стаття доступна російською

«Продам запрошення на роботу в Польщі», «Допоможу купити освядчення», «Купити дозвіл на роботу до 1 року» — такі або аналогічні оголошення можна нерідко зустріти на ресурсах, які займаються питаннями працевлаштування в Польщі. Не секрет і той факт, що виїжджає на роботу таким чином чимало заробітчан.

Однак існує закон, який однозначно трактує отримання грошей за оформлення «запрошень» як правопорушення. Штраф за такі дії становить до 30 000 злотих. Питанням платного працевлаштування в Польщі – покупкам освядчення, зезволення та інших документів, пов’язаних з роботою, штрафам та іншим покаранням за правопорушення, присвячена ця стаття.

Скрыть содержание

Консультант
Дмитро Костянтинович
Перш ніж перейти до основної теми, нагадаємо, що під час дії Спеціального закону, громадянам України не потрібні жодні дозволи для роботи (у них вільний доступ до ринку праці). Відповідно, сказане далі для них є менш актуальним, ніж для інших іноземців.

Коротко про «запрошення» на роботу

Для початку дуже стисло пояснимо, про які документи йтиметься далі. Нагадаємо, що сам термін «запрошення» — це розмовна словоформа, яка закріпилася в колі заробітчан. По-польськи жоден з наведених далі документів не називається «запрошенням на роботу».

Йдеться насамперед про три типи документів:

  1. Зезволення (Воєводський дозвіл на роботу) – документ, що дозволяє працювати в Польщі до 3 років і не передбачає наявності коридорів після себе.
  2. Освядчення (Заява про доручення роботи іноземцю) передбачає роботу до 24 місяців. Нагадаємо, що раніше було не більше 180 днів на рік, але максимальний термін дії документа було продовжено до 2-х років, а коридор скасовано. Оформляється лише громадянам 5 країн (Вірменія, РБ, Грузія, Молдова, Україна, проте українцям під час дії Спецзакону дозвіл на роботу не обов’язковий).
  3. Засвядчення (Довідка про внесення до реєстру сезонних робіт) – спеціальний документ, який підтверджує, що іноземець отримав право на працевлаштування на сезонні роботи. Після в’їзду та працевлаштування оформляється повноцінний дозвіл на роботу типу S.

Подробиці про кожен із документів потрібно з’ясувати, перейшовши за посиланнями. Тут лише констатуємо, що під неофіційним, але по-народному мудрим терміном «запрошення на роботу», ховаються узагальнення, тобто будь-який із зазначених типів документів, які дозволяють працювати в Польщі.

Скільки коштує запрошення?

Для початку йтиметься про офіційні платежі (збори) до польських бюджетів, які стягуються за оформлення вищезгаданих документів:

  • Зезволення – вартість залежить від термінів оформлення:
    • до 3 місяців – 50 злотих ;
    • від 3 місяців до 1 року – 100 злотих.
  • Освячення та Засвядчення – 100 злотих.
Усі зазначені платежі до бюджету здійснює роботодавець. З іноземця жодних коштів за оформлення запрошень не стягується. Це чітке законодавче правило.

Важливо розуміти, що йдеться саме про державне мито. Витрати на придбання запрошень або посередницькі послуги ми розглянемо нижче.

Хто є роботодавцем у Польщі?

Не варто думати, що це просте і навіть наївне питання. Ситуація зовсім не така проста, враховуючи широке поширення агентств з працевлаштування. Подивимося на два варіанти:

  1. Прямий роботодавець. Тобто іноземець влаштовується, наприклад, на фабрику, підписує договір із фабрикою та працює на цій фабриці. І тут фабрика і є роботодавцем.
  2. Агентство працевлаштування. Організація, що укладає договір з фірмою, якій необхідний персонал, і навіть із працівниками, яких потім і спрямовує працювати у цю фірму. Використовуючи той самий приклад, працівник оформляється в агентство, а агентство надсилає його працювати на фабрику. У цьому випадку роботодавцем виступає кадрове агентство.

Насамперед це говорить про те, хто саме здійснює платіж за оформлення запрошення — прямий роботодавець чи агенція. Однак, повторимося, у жодному випадку не платить працівник, у т.ч. претендент на цей статус.

Консультант
Дмитро Костянтинович
Іноді під одним терміном «агентство» маються на увазі різні структури: агентства тимчасової праці, про них і йдеться вище, а також деякі посередницькі структури, результатом діяльності яких буде працевлаштування до прямого роботодавця (тобто просто знаходять працівника та роботу для нього, зводять їх разом і усуваються із процесу). Останніх віднесемо до категорії «посередники» і розглядатимемо нижче.

Чи можна брати гроші за запрошення на роботу?

Для відповіді процитуємо положення пункту 4 статті 120 “Закону про ринок праці” (повна назва – Ustawa o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy ).

Змістовий переклад:

Той, хто вимагає від іноземця матеріальної вигоди в обмін на здійснення дій, спрямованих на отримання дозволу на роботу або іншого документа, що дає право на роботу, карається штрафом від 3000 до 30000 злотих.

Що ми бачимо у цій статті:

  1. Стягнення плати за оформлення запрошення незаконне.
  2. У нормі не зазначено прямо на роботодавця, а отже вимога з працівника-іноземця грошей за працевлаштування неприпустима для будь-якої особи, незалежно від того, буде він надалі роботодавцем чи ні.
  3. Не сказано прямо «за зезволення або інший документ», зазначено на будь-які дії, спрямовані на їх одержання. Отже, як би порушник не камуфлював своїх вимог, вони все одно будуть незаконними.

Два завершальні пункти стануть у нагоді нам надалі, а головне на даному етапі розгляду заключено в першому – вимога грошей за запрошення на роботу є незаконною і має призводити до штрафу на суму до 30000 злотих. На жаль, поставити крапку цьому твердженні не вдасться, оскільки у деталях ховається самі знаєте хто.

Чи можна платити за запрошення за взаємною домовленістю?

Ніхто не може заборонити людині віддати іншій свої гроші. Чи порушить іноземець закон, якщо заплатить? Ні. Усі перелічені вище норми та санкції за їх порушення покладено особі, яка потребує незаконної оплати, але не тому, хто її здійснює. Іншими словами, працівникові, якщо він заплатив за запрошення, нічого очікувати. Питання лише в тому, чи треба платити?

На жаль, законна сторона питання та реальне життя нерідко розходяться. Справді бувають ситуації, коли іноземцю, наприклад, через відсутність досвіду, легше заплатити за готове запрошення, ніж підшукувати прямого роботодавця чи агентство. Але, по-перше, легше не означає правильно, а по-друге, далеко не всі їдуть на роботу до Польщі «від доброго життя». Нерідко це питання виживання, коли кожна копійка на рахунку.

Середня вартість готових документів коливається у таких посередників від 200 злотих за освячення до 1500 злотих за трирічне зезволення.

Схема роботи посередницьких організацій

Дуже часто, намагаючись обійти заборону стягування плати, посередники використовують таку схему:

  1. Надають оголошення про допомогу в оформленні запрошення, або іншим чином знаходять клієнтів, які готові заплатити.
  2. На усній співбесіді розповідають про надання необхідних для роботи (оформлення візи) документів та пропонують укласти договір.
  3. Підписують контракт із іноземцем, який бажає в’їхати до Польщі.
  4. Надають клієнту запрошення, можливо, й інші документи, наприклад страховку.

Виключимо звідси випадки прямого шахрайства, коли посередник спочатку не збирався нічого оформляти. Подивимося ситуації, у яких запрошення справді оформлялося (чи здійснювалися спроби його оформити).

Зі сказаного вище начебто випливає незаконність такої схеми, але хитрість у тому, що в підписаному договорі може не бути жодного слова про оформлення освячення або зезволення. Контракт найчастіше полягає на надання якихось консалтингових чи інформаційних послуг.

Чи це законно? З погляду права всі нюанси дотримані. Проводити платні консультації нікому не заборонено. До того ж, юрисдикція такої організації може бути зовсім не польською, а значить і під польські закони не підпадати.

Головна проблема такої схеми в тому, що якщо метою підписаного договору не є одержання запрошення, то й відповідальності за невиконання (неотримання освядчення чи зезволення) такий посередник не несе. У разі будь-яких складнощів фірма може стверджувати, що нічого пов’язаного з документами для роботи в РП клієнту не було обіцяно.

Знову ж таки, з погляду закону все буде дотримано, але іноземець виявиться і без грошей, і без «запрошення».

Приклад такого договору від нашого читача:

Гроші за запрошення на роботу в Польщу

Гроші за запрошення на роботу в Польщу

Гроші за запрошення на роботу в Польщу

Гроші за запрошення на роботу в Польщу

Ще трохи негативних наслідків

У рамках цієї ж схеми, і на практиці таке відбувається найчастіше, проблеми трапляються не з повною відсутністю запрошення, а з помилками в документі, невірними датами, а ще частіше – з умовами роботи. Наприклад, спочатку обіцялася одна зарплата, а освядчення оформлено на меншу. Клієнт намагається оскаржити документ, але не має підстав, договір на «проведення консультацій» виконано. Плату не можна повернути.

Нерідко наслідками відмови іноземця від такого «запрошення» є дії посередника, подібні до шантажу. Він обіцяє вжити всіх заходів, щоб зроблене освядчення не було анульовано. В результаті у клієнта починають витрачатися дні роботи, а в’їхати в Польщу, щоб самостійно закрити документ в PUP він не може, тому що оформити візу чи в’їхати по безвізу він не можна, адже освядчення не забиралося.

Можливий результат – втрата грошей на звернення до такого посередника, і втрата часу роботи по освядченню (після скасування коридору менш актуально, але про це варто знати).

Чи законна купівля запрошення на роботу?

Виходячи із закону про штраф за платне оформлення запрошення на роботу, хотілося б однозначно заявити, що є незаконною. Але все складніше. Розглянемо кілька ситуації.

Чи завжди такі «запрошення» нелегальні?

Фірми, створені спеціально для оформлення документів, які дають змогу іноземцям в’їжджати до країни, у Польщі вважаються протизаконними. Їх намагаються знаходити, закривати, притягувати власників до відповідальності.

Але це говорить і про протилежне – доки не знайдуть, не закриють і не залучать, діяльність таких фірм може бути цілком легальною, а отже матиме і законну силу, зроблене ними запрошенням.

Скільки проіснує така компанія? Чи встигне іноземець відкрити робочу візу, поки консульству не стане відомо про шахраїв? Чи не втратить він у результаті більше, ніж хотів придбати? На жаль, ці питання не мають чітких відповідей, але вказують на можливі ризики.

Консультант
Юлія Володимирівна
Передбачити чи існує фірма-прокладка до оформлення візи (в’їзду по безвізу) неможливо. Однак можна дізнатися про її поточний статус та однозначно визначити порушника, до якого раніше вже були претензії у влади. Як це зробити можна дізнатися у цій статті.

Чим ризикує іноземець, купуючи запрошення?

Тут також потрібно розглянути кілька різних ситуацій:

  • Будь-який вид запрошення на роботу в Польщу оформляється на конкретного роботодавця. Не можна в’їхати по одному зезволенню / освядченню, а працювати на іншу фірму – це вважатиметься нелегальним працевлаштуванням, що призведе до серйозних проблем. Але можна поміняти роботу на території Польщі, якщо новий роботодавець оформить нові документи.
  • Якщо фірма, яка надала дозвіл на роботу, виявиться шахрайською чи буде закрита в процесі оформлення візи, іноземцю можуть відмовити у візовому запиті або не пропустити на кордоні.
  • Якщо буде визначено, що документ фальшивка, можуть не лише відмовити у візі чи в’їзді але й залучити (якщо іноземець уже в РП) за використання фальшивих документів та/або закрити в’їзд до Шенгенської зони.

Нам можуть заперечити, що дуже багато хто купує запрошення вже не перший рік, і нічого страшного не трапляється. Це вірно. Але, по-перше, з кожним роком такі фірми-прокладки затискають дедалі більше. А по-друге, ми не намагаємось переконати читачів у тому що добре, а що погано – ми лише позначаємо ризики, а рішення завжди залишається за самою людиною.

Як залучити порушника?

Якщо з вас вимагали плату за працевлаштування, а платити бажання немає, найпростіший спосіб – не зв’язуватися з таким роботодавцем/посередником. Очевидно, що досягти правди в цьому випадку означатиме відсутність перспектив співпрацювати з такою фірмою – навряд чи трудові відносини складуться позитивно, якщо почнуться з таких претензій.

І все ж таки трапляються випадки, коли порушника бажано покарати. Їх може бути безліч, і не в останню чергу, щоб захистити свої права та притягнути до відповідальності порушника. Встаючи на цей шлях, треба розуміти таке:

  1. Порушується Закон про ринок праці, який є частиною трудового права Польщі.
  2. Контроль за виконанням норм трудового права покладено на Інспекцію праці.
  3. Відповідно, скаржитися на випадки вимоги грошей за працевлаштування необхідно до PIP, а в крайньому випадку до суду.

Про те, як вирішувати питання через Інспекцію праці, а також приклад судового розгляду, можна переглянути в цій статті. Вона присвячується дещо іншому питанню – невиплатам із зарплати – але технологія звернення аналогічна і нашому випадку.

Висновки

В результаті, чи може роботодавець вимагати оплатити його витрат на ваше працевлаштування? Ні, не може. Це незаконно і карається штрафом до 30 000 злотих. Чи можете ви самі віддати свої гроші? Все у ваших руках. Окрім попадання до категорії людей, яким, згідно з народною мудрістю, закон не писаний, інших покарань не буде.

Однак якщо результатом такої співпраці стане використання фальшивих документів або інші пов’язані правопорушення, покарання може бути дуже серйозним. Обов’язково прорахуйте можливі ризики, щоб потенційна поїздка на заробітки не стала катастрофою.

Остались вопросы? Задайте их:

  1. Под статьей в виде комментария.
  2. В нашем ТГ-чате.
  3. Через платную консультацию.
Каждый нерешенный вопрос – это незаконченное дело, которое висит над нами как облака. Откладывая его, мы теряем время, энергию и даже спокойствие. Не откладывайте решения на потом, а беритесь за них сейчас. Не бойтесь изменений, не бойтесь принимать сложные решения, потому что именно они могут привести к лучшему будущему.
Задать вопрос консультанту
Нажимая на кнопку, вы даете согласие на обработку своих персональных данных.

x

Спасибо, ваш отзыв отправлен