Куди звертатись, якщо не платять зарплату в Польщі?

Статья доступна на російською

Ніхто і ніколи не приходить на роботу, щоб його обманули та змусили працювати безкоштовно. Однак, багато іноземців в Польщі потрапляють у ситуації, коли їх трудові права порушуються. Жертвами шахраїв можуть стати як новачки, які вперше приїхали на заробітки, так і досвідчені професіонали, які вже не перший рік працюють в Польщі.

Можна, наслухавшись грізного обманника, здатися і, вважаючи себе безправним заробітчаном, повернутися додому. Але можна й згадати про існування законів — норм, завдяки яким відстоюють свої права, повертають невиплачені кошти та компенсують моральну шкоду.

Як вчинити, якщо роботодавець не виплатив зарплату? Куди звертатись, якщо недоплатили? Як захиститись від потенційних загроз? Розберемо всі ці та інші питання з максимальними подробицями в даному матеріалі «Польського консультанта».

Скрыть содержание

Типи трудових договорів у Польщі

Для всього написаного далі важливо знати про типи договорів, які роботодавець (замовник) може укласти з працівником (виконавцем). Будь ласка, уважно ознайомтеся з тим, що таке умова о праце, договір підряду (Umowa o dzieło) та договір-замовлення (Umowa zlecenie).

Тут ми лише коротко нагадаємо, що:

  • Umowa o pracę – єдиний вид трудового договору, відносини за яким регулюються Трудовим законодавством. Це найвигідніша і захищена для працівника форма договору.
  • Umowa o dzieło та Umowa zlecenie – це цивільно-правові форми контрактів, не підпорядковуються безпосередньо трудовому законодавству, а регульовані Цивільним кодексом.

Саме цивільно-правові договори, і перш за все умови злеценя, роботодавці часто нав’язують іноземним працівникам. При цьому ряд моментів для умови злеценя підпадають під регулювання Кодексу Праці. Це створює додаткові можливості для захисту прав, але одночасно заплутує непідготовлених іноземців, які намагаються розібратися в ситуації. Тому подальший текст буде побудований з урахуванням різниці між цими типами контрактів, з акцентом на дії, які потрібно зробити під час затримки (невиплати) зарплати по кожному з них.

Консультант
Юлія Володимирівна
Ще один вступний момент. Формально роботодавцем та працівником називаються сторони лише умови о праце. Для умови злеценя – це замовник і виконавець (підрядник). Однак далі, для простоти розуміння, у всіх випадках застосовуватимуться терміни «роботодавець» та «працівник (співробітник)», а «заробітна плата» означатиме належну винагороду за будь-яку з описаних робіт.

Правові підстави

Виплата заробітної плати – законодавчо встановлений обов’язок роботодавця. Відповідно до норм Трудового кодексу (§1 ст. 85), оплата праці повинна здійснюватися за періоди, зазначені в договорі, але не рідше ніж один раз на місяць.

Основними порушеннями законодавства у сфері трудових відносин з боку роботодавця є:

  • Невиплата встановленої суми в строк.
  • Виплата зарплати в меншому, ніж зазначено у контракті, обсязі.
  • Відрахування, утримання та інші дії, спрямовані на зниження доходу працівника, не передбачені законом чи договором.
  • Неоформлений трудовий договір.
  • Відмова видати свідоцтво про працю під час звільнення.
  • Порушення правил безпеки та гігієни.
  • Невиконання норм щодо роботи вагітних, осіб з інвалідністю чи неповнолітніх.
Консультант
Дмитро Костянтинович
Все перераховане відноситься до Трудового кодексу, а значить до умов о праце. Проте працівники, що працюють за умовою злеценя, не є повністю безправними. Зокрема, Закон про мінімальну зарплату (Ustawa o minimalnym wynagrodzeniu za pracę) поширюється і на цей тип контрактів у положенні про мінімальну погодинну ставку, а ust.6, art.8a того ж закону передбачає виплати за цим договором не рідше 1 разу на місяць, якщо він укладений на період більше місяця. Тобто невчасна виплата зарплати за умовою злеценя так само є порушенням закону.

Куди звертатись, якщо не виплачують зарплату в Польщі?

Отже, неприємність сталася. Певний час відпрацьовано, обсяг робіт виконано, але гроші не виплачені або їх обсяг менший за обумовлений. Залежно від низки обставин, звернутися зі скаргою на роботодавця можна до різних інстанцій:

  1. Трудова інспекція – Panstwowa Inspekcja Pracy (далі просто PIP). Це державна організація, яка регулює трудові відносини. Відповідно, звертатися до неї можна лише з випадків, пов’язаних із порушенням трудового законодавства.

    Консультант
    Юлія Володимирівна
    До поняття «трудового законодавства», окрім норм Кодексу праці, входять усі профільні нормативно-правові акти, зокрема Закон про мінімальну зарплату. Відповідно, не тільки порушення щодо умов о праце можуть усуватися вказаними способами, а й умови злеценя підпадають під дані методи захисту в області розміру оплати праці (нижче за мінімум) або її своєчасності (затримка, невиплата).
  2. Трудовий суд (польськ., Sąd pracy) – спеціальна судова інстанція, яка займається розглядом справ, пов’язаних із трудовим законодавством. Формально вважається наступною інстанцією після Трудової інспекції, але ініціювати процес може не тільки інспектор PIP – це доступно і самому працівникові.
  3. Цивільне судочинство. Неспеціалізовані суди, до яких звертаються за всіма цивільними позовами. Саме в них доведеться вести справи за цивільно-правовими контрактами, якщо проблема не може бути вирішена вищевказаними методами.
Головна відмінність Трудового суду від загально-цивільного в вартості мит та вузької спеціалізації. У ряді випадків Sąd pracy може бути для працівника умовно безплатним, тоді як у загальних судах доведеться сплачувати всі витрати, і лише потім вимагати збитків.

Умови, за яких можна забрати зароблені гроші у роботодавця

Дізнавшись про можливі інстанції, розглянемо основні випадки звернення до них.

Договір відсутній

Це найгірший варіант у ситуації невиплати. Не закріпивши своїх трудових чи цивільно-правових відносин «на папері», вимагати дотримання домовленостей практично неможливо. Робота без договору – це взаємне порушення як працівника, так і роботодавця, і санкції може бути накладені на обох.

Зрозуміло, краще спочатку не допустити такої ситуації, але якщо вона все-таки склалася, потрібно визначитися у своїх бажаннях. Вимагати належні кошти малоймовірно, а ось покарати недбайливого роботодавця, який не заплатив вам за роботу, можливо – для цього можна заявити в PIP, надати докази і на порушника буде накладено штраф. Однак треба бути готовим, що оштрафують і скаржника, який неофіційно працював.

Умова о праце

Це, навпаки, найзахищеніша форма відносин. Всі інструментарії, що стоять на захисті Трудового кодексу, у цьому випадку доступні: і PIP, і Трудовий суд.

У яких випадках куди скаржитися, якщо роботодавець не виплачує зарплатню:

  1. PIP допоможе розібратися в позасудовому порядку, накладе санкції на порушника і допоможе повернути всю заборгованість, що утворилася.
  2. Через Sąd pracy, до того ж, можна вимагати відшкодування понесених збитків, зокрема моральної шкоди. Також саме Трудовий суд розбиратиметься у ситуаціях, коли PIP встановив компенсувати заборгованість, а роботодавець не виконав необхідне.

Як уже зазначалося вище, так само можуть бути врегульовані питання і за умовами злеценя, якщо проблеми пов’язані з оплатою нижче мінімуму (за часовою ставкою), або зарплату затримали (виплати рідше 1 разу на місяць), або не виплачують зовсім. Детально про використання даних методів читайте далі.

Цивільно-правові договори

Якщо за цими контрактами не може бути використаний PIP або Sąd pracy, звертатися треба до загальних цивільних судів. Це звичайні позовні процеси, але досить складні процесуально. Тому без залучення юристів провести такий процес досить складно.

Однак – це дуже важливо! – цивільно-правові договори можуть бути перекваліфіковані судом до категорії умови о праце, якщо одночасно виконувалися три обставини:

  1. Робота виконується під контролем роботодавця.
  2. Працівник працює на місці, визначеному роботодавцем.
  3. Робота виконується за графіком (за часом), встановленим роботодавцем.

У таких випадках, за наявності відповідних доказів, працівник має право звернутися до Трудового суду, який і ухвалить, що укладений договір є умовою о праце. Подальший розгляд відбуватиметься згідно із Трудовим законодавством.

Визнання умови злеценя трудовим договором, а також умови, за яких цивільно-правовий контракт не може бути укладений (тільки умова о праце) – це специфічний і досить складний процес. Докладно він розібраний у цьому матеріалі.

Як отримати невиплачену зарплату в Польщі?

Розглянемо основні методи, за допомогою яких можна повернути невиплачені роботодавцем кошти. Представлені будуть узагальнені методи, а в кожному конкретному випадку можуть бути свої специфічні аспекти.

Застосовувати дані методи рекомендується у вказаному порядку: спочатку спробувати вирішити питання самостійно ⟶ потім PIP ⟶ слідом суд. Але й тут можуть бути свої підходи, якщо обставини вимагають цього.

Консультант
Юлія Володимирівна
Зверніть увагу, що всі 3 нижчеперелічені етапи відносяться до випадків обману, помилок, неправильного тлумачення законодавства роботодавцем тощо, але не включають ситуації із боргами по зарплаті через банкрутство. Якщо ваша ситуація такого типу, перейдіть за посиланням.

І етап. Самостійне вирішення питання

Насамперед потрібно спробувати вирішити питання без залучення PIP та Sąd pracy. Затримка чи невиплата заробітної плати в Польщі, особливо у великих організаціях, цілком може бути пов’язана з банальною помилкою, бухгалтерською неточністю тощо. Та й відвертий шахрай, при звістці про намір працівника захищати свої права, у багатьох випадках воліє розрахуватися.

Таким чином, дії на цьому етапі можна подати у вигляді наступної послідовності:

  1. Проведення переговорів із роботодавцем. Тут головне з’ясувати причини невиплат та наміри роботодавця.

    Консультант
    Юлія Володимирівна
    Не варто погоджуватися з неконкретними поясненнями на кшталт «у фірми проблеми, і як тільки ситуація покращає, ми все заплатимо». Вимагайте точних відповідей: коли відбудеться погашення заборгованості, якими траншами, якою буде компенсація за затримку та інше. Домовленості бажано закріпити підписаною угодою.
  2. Написання заяви про наміри вжити подальших дій. Якщо попередній крок не дав результатів, повідомте роботодавця, що збираєтеся діяти далі – наприклад, повідомити PIP, подати до суду. Таке сповіщення не потрібне згідно з законом, проте дуже часто допомагає вирішити проблему. Роботодавці часто погоджуються на погашення заборгованості після того, як зрозуміють, що працівники знають свої права.
  3. Направлення роботодавцю письмової вимогу про погашення боргу із зарплати.

Останній пункт вимагає детальнішого пояснення.

Вимога про погашення заборгованості із зарплати (wezwanie do zapłaty)

Мова йде про складання т.зв. wezwanie do zapłaty — це письмовий заклик до боржника стягнути виниклу заборгованість. Цей інструмент широко поширений в Польщі у всіх сферах бізнесу, а також застосовується у випадках заборгованості за оплату праці.

Wezwanie do zapłaty необов’язковий, але дуже бажаний інструмент ліквідації заборгованості:

  1. По-перше, досить часто врегулювати ситуацію виходить на цьому етапі.
  2. По-друге, зафіксований належним чином, але залишений без задоволення (або з отриманою письмовою відмовою) заклик стане найпотужнішим додатковим аргументом при зверненні до PIP чи при судовому розгляді.

Точна форма wezwanie do zapłaty законом не зафіксована, але завантажити зразок бланка для найбільш поширених випадків можна: 📄 за цим посиланням.

Зміст wezwanie do zapłaty

Скласти заклик (запит) можна і самостійно у вільній формі. Це може бути актуальним і за наявності особливих обставин, які необхідно відобразити. Ми рекомендуємо включити до документа наступну інформацію:

Розділ Пояснення
Дата та місце складання Вказується адреса підприємства чи головного офісу.
Дані сторін Найменування роботодавця та працівника, перед яким утворилася заборгованість.
Правові відносини, з яких випливають обов’язки сплати Трудовий договір, його ідентифікаційна інформація (номер, дата та місце укладання тощо).
Сума заборгованості Розмір заборгованості та строк, протягом якої вона утворилася.
Термін погашення Встановлюється довільно, зазвичай становить 2-4 тижня або до наступного зарплатного циклу (дати виплати зарплати для підприємства).
Спосіб оплати Номер рахунку, готівкою у касі, інше. Краще обрати той самий спосіб, яким отримують зарплату на підприємстві інші співробітники.
Заходи, які планується вжити у разі невиконання вимог Цей пункт описаний окремо нижче.

Заплановані дії

До запланованих заходів у разі невиконання вимог варто підійти з особливою увагою. Саме він покаже боржнику, що працівник знає свої права та готовий захищати їх усіма доступними засобами.

Ми рекомендуємо узгодити цей пункт із профільними юристами, щоб не упустити будь-якої можливості, при цьому вказати частково або повністю наступну інформацію у випадках невиконання вимог:

  1. При можливості використання (за умовами о праце або умови злеценя в областях регульованих трудовим законодавством) – звернення до PIP, Sąd pracy.
  2. За інших обставин за цивільно-правовими договорами – подання до Sąd Rejonowy (районний суд) або до іншої судової інстанції, у підсудності якої знаходиться конкретний випадок.
  3. Виплата заборгованості, що утворилась.
  4. Компенсація за невиплачену заробітну плату моральної та іншої шкоди.
  5. Оплата судових витрат, зокрема витрат на залучення адвоката.
  6. Інші виплати, якщо є підстави.

Бажано додати до wezwanie do zapłaty копію трудового договору. Дуже доречним буде й виписка з банківського рахунку, на який мала надходити зарплата, що показує, що приходу коштів не було.

Консультант
Юлія Володимирівна
Нагадаємо, що за деяких умов іноземець має право скористатися послугами безкоштовного адвоката в Польщі, а в ряді регіонів є безоплатні послуги для іноземців, які потребують допомоги.

Фіксація факту подання wezwanie do zapłaty

Недостатньо просто скласти вимогу та передати до рук роботодавця. Боржник будь-якої миті заявить, що жодних запитів не отримував. Тому факт передачі призову необхідно зафіксувати документально:

  • Передати під особистий підпис роботодавця. Зробити це можливо в поодиноких випадках, але все ж таки цей спосіб виключати не варто.
  • Подати з фіксацією у відповідній службі підприємства, з присвоєнням вхідного номера та ін.
  • Надіслати рекомендованим листом з повідомленням про отримання.

Найчастіше використовується саме останній спосіб, але розраховуючи терміни оплати в вимозі, варто закласти час на роботу пошти.

Дані про відправку (наприклад, поштова квитанція) повинні бути збережені як один із суттєвих аргументів для подальшого розгляду.

ІІ етап. Повернення грошей через PIP

Звернення до Трудової інспекції може бути здійснене особисто, через законного представника, поштою, e-mail або через інтернет.

Складання документів у всіх випадках однакове, а процес відрізнятиметься лише методом подання заяви. Тому ми звернемо увагу на найкомфортніший спосіб – онлайн-звернення.

Консультант
Юлія Володимирівна
Декілька слів про анонімність

Часто можна чути, що допустима анонімна подача заяви до PIP. Це не зовсім точне формулювання, і важливо розуміти різницю між подачею без вказівки ПІБ та вимогою приховати ваші дані від роботодавця.

Якщо не вказати своїх даних взагалі, Інспекція не розглядатиме звернення. Однак, кожен має право вимагати встановлення анонімності, і тоді ПІБ працівника не фігуруватимуть у справі і не будуть повідомлені роботодавцю.

Складання скарги до Трудової інспекції онлайн

Кожен PIP має своє окружне відділення. Саме туди й подається заява. Для подачі через інтернет потрібно виконати такі кроки:

  1. Перейдіть на сторінку вибору округу і натисніть на посилання, що відповідає округу.
  2. Відкриється сторінка внесення даних. На початку якої попередження про необхідні параметри: П.І.Б., контакти заявника, а також суть претензії – без яких заява не буде розглянута.
  3. На цій же сторінці заповніть усі поля:
    • Електронна адреса. Використовуватиметься для підтвердження та контактів. Перевірте правильність написання.
    • ПІБ заявника.
    • Місто.
    • Поштовий індекс.
    • Вулиця, номер будинку, квартира.
    • Електронна адреса декларанта. Можна вказати дублюючий. За його відсутності повторіть те, що вже вносилося.
    • Зміст скарги. Заповнюється у вільній формі, але має точно описувати ситуацію і предмет претензії до роботодавця. Бажано мати документальні докази, скан-копії яких і вкласти до таких пунктів.
    • Вкласти файл. Можна надіслати до 5 екземплярів.
    • Найменування роботодавця.
    • Місто його розташування.
    • Поштовий індекс роботодавця.
    • Вулиця, номер будинки, номер приміщення.
    • Згода на розголошення. Саме тут і потрібно виставити параметр анонімності. Зверніть увагу, питання сформульоване як «Чи даєте ви згоду на розголошення», тому: «ТАК» означає, що ваші дані будуть відомі роботодавцю, а «NIE» говорить про анонімність.
    • Згода на обробку даних.
    • Капча.
  4. Далі клацніть «Wyślij formularz» та почекате підтвердження на вказану електронну адресу. На нього ж відбуватиметься інформування заявника про перебіг справи та запит необхідних додаткових даних.

ІІІ етап. Позов до суду за невиплату заробітної плати?

Якщо заходів, зазначених вище, недостатньо, і прийнято рішення звертатися до Трудового суду (а йтиметься саме про Sąd pracy), необхідно пройти такі етапи:

Крок 1. Строки подачі

Термін давності по трудових спорах становить 3 роки, проте є дві обставини, які значно скорочують цей період:

  1. Неправомірне розірвання трудового договору. На цю процедуру дається всього 7 днів з моменту повідомлення про звільнення. Однак:
  2. Якщо розірвання договору сталося через порушення дисципліни, з яким працівник не погоджується, він може оскаржити рішення протягом 14 днів.

В інших випадках застосовується загальний принцип трирічного терміну давності.

Крок 2. Обираємо суд

Заява подається до суду за місцем розташування роботи. Допустимо подавати до інстанції за місцезнаходженням головного офісу або місцем проживання самого роботодавця.

Вибір суду також залежить від інших обставин. Звернення слід подавати до районного відділення, якщо:

  • Справа стосується неправомірного розірвання договору без повідомлення.
  • Встановлено сам факт трудових взаємин.
  • Сума спору менше 75 000 злотих.

Якщо сума перевищує зазначену, то розглядом займається окружне відділення суду.

Деякі правила окремих воєводств можуть формулювати власні вимоги до розподілу навантаження на районні та окружні суди. Уточнювати параметри необхідно перед поданням заяви.

Крок 3. Складання позову

Заява складається виключно в письмовій формі польською мовою. Подати заяву можна особисто чи через представника. Це можуть зробити співробітник профспілки, прокурор, представник PIP (якщо справа є продовженням їх розслідування).

У заяві обов’язково вказується:

  • Суд (інстанція) звернення.
  • Найменування та контактні дані сторін.
  • Суть суперечки.
  • Розмір позову, включаючи моральну шкоду.
  • Перелік доданих документів, доказів тощо.
  • Підпис заявника (позивача).

У разі недостатності поданих відомостей, суд роз’яснює суть нестачі та дає змогу виправити ситуацію.

Крок 4. Розгляд справи

Заявник має право представляти свої інтереси в суді особисто, але також може залучити безкоштовного адвоката. Роль представника також може виконати представник профспілки, колега або співробітник PIP, якщо організація має відношення до справи або залучена до неї в ході процесу.

У процесі сторони мають право на укладання мирної угоди, яка буде завізована судом. Результатом розгляду є судове рішення, обов’язкове до виконання всіма сторонами.

Кожна зі сторін має право на апеляцію. Термін – 3 тижні з моменту ухвалення рішення. Подається до того ж суду.

Крок 5. Вартість процесу для працівника

Якщо сума позову не перевищує у 50 000 злотих, працівник повністю звільняється від судового збору. Якщо вартість позову вища – оплачується 5% від зазначеної ціни.

Важливо розуміти, що у разі програшу процесу, суд має право змусити працівника компенсувати роботодавцю всі витрати, включаючи мита, витрати на адвокатів та ін. Проте вірно і зворотне – вигравши процес, працівник може вимагати від сторони, що програла, компенсувати свої витрати.

Апеляційні та касаційні заходи вимагають сплати мита у розмірі 30 злотих.

Крок 6. Судове рішення

Будь-який судовий розгляд має закінчуватись судовим рішенням. Навіть якщо укладено мирову угоду, її положення мають знайти відображення в рішенні суду.

Якщо суд вирішив справу на користь працівника, роботодавець отримає відповідні вимоги щодо погашення заборгованості. У багатьох випадках для першого випадку це може бути nakaz zapłaty – вимога погасити заборгованість.

Це процесуально складний інструмент, яким боржник зобов’язаний сплатити зазначену суму, але пред’явити його до виконавчого провадження не можна. І лише у разі невиконання вимог nakaz zapłaty, працівник може повторно звернутися до суду для посилення рішення.

Вести справу у суді краще довірити професіоналам. Якщо рішення буде на користь працівника, є можливість вимагати компенсувати цей вид витрат. У ряді випадків адвокат може бути наданий профспілкою чи іншою громадською організацією.

Чи може роботодавець не платити через скрутне матеріальне становище?

Це питання варто розглянути окремо. Вонj неодноразово піднімалося між роботодавцями-боржниками та їхніми працівниками і не мала однозначного тлумачення. Однак у 2024 році суд поставив крапку в цьому спорі.

Суть справи: Інспектор PIP зобов’язав роботодавця виплатити працівникам заборгованість по заробітній платі за 4 місяці. Роботодавець не виконав наказ, тому PIP направив йому попередження з вимогою виконати зобов’язання протягом 7 днів та повідомив, що в іншому випадку буде розпочато виконавче провадження.

Через кілька місяців інспектор праці знову перевірив дотримання припису і виявив, що зобов’язання не було виконано в повному обсязі, оскільки залишалося сплатити понад 26000 злотих заборгованості. За це порушення роботодавця оштрафували на 5000 злотих. Однак роботодавець подав скаргу на це рішення, пояснивши, що не може виконати вимоги, оскільки всі банківські рахунки були арештовані судовим приставом.

Власне, питання в тому,  чи є така позиція роботодавця підставою для невиплати заробітної плати?

Справу розглядав Воєводський адміністративний суд у Кракові. У своєму рішенні суд, зокрема, зазначив, що:

  1. Відповідно до п.1 ст.6 Закону Республіки Польща про виконавче провадження (Ustawy o postępowaniu egzekucyjnym w administracji) у разі невиконання боржником свого обов’язку кредитор повинен вжити заходів примусового виконання, якщо боржник не виконує своє зобов’язання.
  2. Дії судових приставів мають лише формально-правовий характер і є наслідком триваючого невиконання зобов’язання, тому судові пристави не розглядають рішення, а вчиняють дії, спрямовані на забезпечення виконання зобов’язання.
  3. Штраф – це примусовий захід, метою якого є досягнення виконання конкретного зобов’язання опосередковано, тобто через тяжкість накладеного штрафу.

У своєму рішенні суд вказав, що скрутне матеріальне становище роботодавця не є підставою для відмови від виконання обов’язків (у тому числі відмови від сплати штрафу). Крім того, наголошується, що при визначенні розміру штрафу слід враховувати, що він є формою тиску, покликаною спонукати зобов’язану особу поводитися певним чином.

У рішенні також наголошується, що виплата заробітної плати працівникам є основним обов’язком роботодавця. Враховуючи вищезазначене, суд підтвердив накладення штрафу у розмірі 5000 злотих та відмовив у задоволенні скарги роботодавця.

Консультант
Юлія Володимирівна
Що це означає для працівників? Що роботодавець-боржник не має права ховатися за своїм скрутним матеріальним становищем, щоб не гасити заборгованість по заробітній платі. Всі твердження про неможливість оплати, прохання почекати і т.д. є незаконними. Сторони можуть (але не зобов’язані!) прийняти рішення про продовження терміну погашення боргу за взаємною згодою, але цей момент повинен бути зафіксований в підписаному договорі.

Штрафи за невиплачену заробітну плату

За порушення Трудового законодавства на роботодавця можуть бути накладені такі санкції:

  1. Соціальний вплив – публічні вибачення, обіцянка про дотримання закону надалі, відновлення ситуації на момент, що передує їй (наприклад, відновлення працівника на його місці).
  2. Догана – міра адміністративного впливу, здатна вплинути на майбутнє під час розгляду аналогічних справ.
  3. Штраф до 30000 злотих.
Ці заходи не виключають необхідності відшкодування фінансових втрат працівника та інших, у т.ч. призначених судом, компенсацій.

Легалізація на підставі невиплати зарплати

Такий варіант, як би він не звучав екзотично, існує. Причому є два відповідних способи отримання карти побиту за іншими обставинами: офіційний статус свідка/потерпілого при відкритій справі про невиплату заробітної плати, і наступна стадія – після закриття справи – перебування до моменту погашення заборгованості.

Але це ще не все. Така легалізація (отримання карти побиту) можлива і у разі, якщо перебування іноземця виявилося незаконним. Усі подробиці можна дізнатися з цієї статті.

Як «не дати наплювати собі в кашу»?

Будь-які проблеми легше не допустити, ніж виправляти їхні наслідки. Тому, навіть потрапивши в одну з ситуацій, що розглядаються, бажано вжити заходів, що виключають їх надалі. Серед основних:

  1. Обов’язкове укладання договору. Довести свою правоту без підписаної угоди дуже важко.
  2. Робити вибір на користь умови о праце. Цей договір дозволяє повною мірою використовувати норми Трудового законодавства.
  3. Фіксувати можливі порушення. Фото та відеоматеріали, а також документи, що підтверджують невідповідність нормам, полегшать процес.
  4. Перевіряти роботодавця перед працевлаштуванням. Якщо у фірми, в якій плануєте працювати, погана репутація, шанс проблем багаторазово збільшується.

Навіть у разі неприємностей часто вдається врегулювати ситуацію без залучення наглядових чи судових органів. Достатньо повідомити роботодавця про те, що працівникові відомо про свої права та способи їх захисту. Це робиться письмово через wezwanie do zapłaty, про який ми розповідали вище. Воно може стати в нагоді і в судовому процесі, і при зверненні до PIP.

Висновок

Очевидно, захистити свої права в Польщі можливо. Так, нюансів дуже багато і розбиратися в них краще з професійним юристом, але йдеться про ваші гроші, про ваші права, про життя — ваше та вашої родину. Хіба все це не варте боротьби? Не впадайте у відчай! Складнощі лише гартують.

І зрозумійте головне, захист прав у руках самої людини. Якщо не вживати заходів, сама собою проблема навряд чи вирішиться. Тепер ви знаєте, що перемога над несправедливістю можлива. Однак якщо якісь питання залишилися неохопленими або незрозумілими – пишіть у коментарі, наші консультанти спробують розібрати обставини, що склалися.

5/5 - (5 votes)

Остались вопросы? Задайте их:

  1. Под статьей в виде комментария.
  2. В нашем ТГ-чате.
  3. Через платную консультацию.
Каждый нерешенный вопрос – это незаконченное дело, которое висит над нами как облака. Откладывая его, мы теряем время, энергию и даже спокойствие. Не откладывайте решения на потом, а беритесь за них сейчас. Не бойтесь изменений, не бойтесь принимать сложные решения, потому что именно они могут привести к лучшему будущему.
Задать вопрос консультанту
Нажимая на кнопку, вы даете согласие на обработку своих персональных данных.

  1. Наталія

    Доброго дня! На який електронний адрес відправляти скаргу?

  2. Наталія

    Доброго дня. Чи може дружина подати скаргу від імені свого чоловіка. Бо він зараз не в Польщі. Дякую.

    • Ярослав Стецюн

      Доброго дня! У вас є можливість подати скаргу або звернення в офіційні органи чи установи від імені вашого чоловіка, якщо ви маєте його письмову згоду на це. Якщо у вас є дозвіл від вашого чоловіка на представлення його інтересів та подання скарги від його імені, то ви зможете це зробити.

      Зазвичай це вимагає письмової довіреності, в якій ваш чоловік надає вам право діяти від його імені у певних справах або звертатися до конкретних органів чи установ.

x

Спасибо, ваш отзыв отправлен